Новий сервіс Міндоходів „Електронний кабінет платника податків” розпочав свої роботу у тестовому режимі. Першими ознайомитися з можливостями сервісу зможуть великі платники податків, а в подальшому він буде доступним для всіх категорій платників.

Електронний кабінет - це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет, після авторизації.

Експерти Міндоходів новий сервіс вважають кроком до онлайнових відносин платника з працівниками органів доходів і зборів. Перевагами нового сервісу є подання податкової звітності в режимі реального часу. Платник одразу ж буде бачити, як показники його звітності вплинули на його стан розрахунків з бюджетом.

Податкова звітність подаватиметься пакетом, тобто декларація з усіма додатками. На кожен прийнятий пакет документів видаватиметься одна квитанція про прийняття декларації.

У подальшому можливості Електронного кабінету будуть розширюватися. Так, наприклад, платники зможуть переглядати документи, видані органами Міндоходів, формувати та заповнювати платіжні документи щодо сплати податків, розраховувати пеню, подавати заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримувати консультаційні послуги тощо.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою knp.minrd.gov.ua або на порталі Міндоходів шляхом авторизації за допомогою електронного цифрового підпису. При встановленні програмного забезпечення потрібно користуватися браузером Internet Explorer.

Нагадаємо, що цифровий підпис підприємства, установи, організації та фізичні особи можуть безкоштовно отримати в пунктах реєстрації акредитованого Центру сертифікації електронних ключів Міндоходів. На сьогодні в Україні діє 104 таких пункти.

Платники єдиного податку І та ІІ груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, повинні застосовувати максимальний розмір ставки податку, встановленої для обраних видів діяльності. Це стосується і ситуації, коли фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради.
Так, для платників І групи максимальний розмір податку становить 10% мінімальної заробітної плати. Для платників ІІ групи – 20%. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Нагадуємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців. Залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, розмір ставки податку становить:
- для І групи платників – у межах від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати;
- для ІІ групи – від 2 до 20%.
Порядок нарахування, розміри та строки сплати єдиного податку регулюється розділом XIV Податкового кодексу України.

Пенсійний фонд постановою від 12.06.2013 N 8-1 затвердив зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якими, зокрема, передбачено, що договором про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору.
Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому ч. 1, 3 та 4 ст. 10 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції 27 червня 2013 р. за N 1091/23623 та набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

Відповідно до п. 209.1 ст. 209 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Пунктом 209.2 ст. 209 р. V ПКУ передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 та п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. N 11 (далі - Порядок N 11), сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 ПКУ для перерахування суми ПДВ до державного бюджету.
Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.
Пунктом 209.2 ст. 209 р. V ПКУ та п. 3 Порядку N 11 встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки. А саме, такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Підсумовуючи викладене, сільськогосподарські підприємства можуть використати суми ПДВ, аккумульовані на спецрахунках на такі цілі:
1) фінансування сільськогосподарського підприємства, пов’язаних безпосередньо з веденням сільськогосподарської діяльності, зокрема придбання товарів, робіт і послуг, що безпосередньо використовуються для виробництва власної сільгосппродукції (посівного матеріалу, ПММ, гербіциди та інше).
2) оплату оренди за орендовані сільгоспугіддя (якщо на них вирощується продукція рослинництва), кормів для худоби, заробітну плату робітникам, зайнятим безпосередньо в сільськогосподарському виробництві, й інші аналогічні витрати.
3) погашення кредиту й відсотків за кредитом (за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення).
4) виплату заробітної плати своїм працівникам, які задіяні у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг.
Щодо відповідальності сільськогосподарського підприємства за нецільове використання суми податку на додану вартість (абз. 2 п. 4 Порядку № 11), то використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ст. 123 ПКУ, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги (тобто за загальною системою). Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Крім того, відповідно до п. 112.1 ст. 112 ПКУ притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (лист ДПАУ від 24 січня 2011 року №1693/7/16-14-17).

Платник податків зобов’язаний за кожний звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Звітність подається до органу Міндоходів, в якому платник податків перебуває на обліку. Важливо пам’ятати, навіть якщо платник податків вирішив на певний період призупинити ведення своєї господарської діяльності, то звітувати потрібно у будь-якому випадку.
ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області нагадує, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Звітність подається в один із таких способів:
- особисто платником або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідна норма передбачена ст.16, 49 Податкового кодексу України від
2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів платник зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган Міндоходів за місцем обліку.
Крім того, платнику необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу Міндоходів.
Нагадаємо, для цілей оподаткування платник податків і зборів повинен вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі зазначених документів. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами – не допускається.
Суб’єкт господарювання зобов’яаний забезпечити зберігання документів (вказаних в абзаці першому), не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Відповідна норма передбачена ст.16, 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями.

За результатами роботи сектору із забезпечення доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян за період січень - червень 2013 року до ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області не надходило запитів про доступ до публічної інформації. Оскарження дій або бездіяльності посадових осіб інспекції щодо опрацювання запитів на отримання публічної інформації не надходило.
З початку року до ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області надійшло 5 письмових звернень-заяв від громадян (одне з них анонімне, одне – колективне), що на 1 звернення менше, ніж за відповідний період минулого року.
Повторних звернень до інспекції не надходило.
Скарги на недоліки у роботі, неправомірні дії та корупційні дії працівників ДПІ за січень-червень 2013 року не надходило.
Протягом звітного періоду проведено 7 особистих прийомів громадян посадовими особами ДПІ, з них 2 - начальником ДПІ, 5 - заступниками начальника ДПІ.
Письмових звернень, наданих на особистому прийомі не було.
З метою створення сприятливих умов для вирішення проблемних питань безпосередньо за місцем проживання громадян щомісяця проводяться особисті виїзні прийоми. Протягом звітного періоду проведено 8 особистих виїзних прийомів посадовими особами ДПІ – 3 – начальником ДПІ та 5 заступниками начальника ДПІ.
Звернення громадян постійно узагальнюються, аналізуються та розглядаються на виробничих нарадах ДПІ. Інформація про стан роботи з зверненнями громадян оприлюднюється на інформаційному стенді ДПІ, субсайті ГУ Міндоходів у Донецькій області, сайті Старобешівської РДА.

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ!!!

ЦОПП ДПІ у Старобешівському районі Донецької області ДПС працює безперебійно, відповідно до графіку роботи, надає якісні адміністративні послуги, згідно регламенту ЦОПП ДПІ у Старобешівському районі Донецької області ДПС.
Скарг на роботу ЦОПП не надходило.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Така сума сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.
Так, наприклад, для платників ПДВ, які звітують щомісячно, останнім днем подання податкової декларації за травень 2013 року був 20 червня 2013 року, а останнім днем сплати податкового зобов’язання – 27 червня
2013 року.
Відповідна норма передбачена ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Податковий агент, який застосовує податкову соціальну пільгу до нарахованої платнику податку місячної заробітної плати, повинен провести перерахунок суми нарахованого доходу та наданої ПСП.
Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, які були нараховані такому платнику у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги. Перерахунок здійснюється з урахуванням положень абз. другого п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.
Зокрема, перерахунок податку на доходи фізичних осіб здійснюється:
за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, коли така ПСП не повинна була застосовуватися;
під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Водночас, для визначення правильності оподаткування, роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів і утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках, незалежно від того, чи має платник право на застосування ПСП. Тобто, роботодавець (податковий агент) може виправити будь-які помилки у разі їх допущення під час утримання ПДФО.
Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п.169.4 ст.169 ПКУ (із змінами та доповненнями).

Завдяки сервісам Міністерства доходів і зборів платники податків можуть оперативно та безкоштовно отримати довідки, дозволи та свідоцтва. Так, зокрема, серед послуг, які пропонуються, – реєстрація книги обліку доходів та витрат, видача довідки про сплату роботодавцем податків та зборів, реєстрація реєстратора розрахункових операцій, видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, видача торгового патенту тощо. Загалом перелік таких адмінпослуг містить 55 найменувань та затверджений відповідним наказом Міністерства.
Для зручності платників кожна послуга має інформаційну картку. В ній зазначено інформацію про суб’єкта, що надає адмінпослугу, нормативно-правові акти, які це регламентують, та умови її отримання.
Так, зокрема, з інформаційної картки платники можуть дізнатися про перелік документів, необхідних для отримання довідки, порядок та спосіб їх подання, термін її видачі, способи отримання результату тощо.
З повним переліком усіх адміністративних послуг, які надаються Міністерством доходів і зборів та його територіальним органами, можна ознайомитися на сайті Міндоходів http://minrd.gov.ua/diyalnist-/katalog-poslug/informatsiya-pro-administrativni-poslu/.

ДПІ у Старобешівському районі ГУ Міндоходів у Донеькій області нагадує, що останнім днем подання податкової декларації за II квартал поточного року буде 9 серпня 2013 року. Останнім днем сплати суми податкового зобов’язання зазначеної у податковій декларації – 19 серпня 2013 року.
Платники, які звітують за квартал чи за півріччя подають податкові декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Також, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Однак, термін сплати податків і зборів, у такому випадку, не переноситься. Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Така сума сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.
Відповідна норма передбачена ст.49, 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та у листі ДПС України від 28.01.2013 1947/7/15-2117.

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні Закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо об’єктів житлової нерухомості. Відповідно до Закону податок на нерухомість сплачуватиметься фізичними особами у 2014 році за поточний 2013 рік.
Законом також переглянуто розміри житлової нерухомості, на яку застосовуватимуться пільги.
Так, пільга застосовуватиметься для власників:
- квартир, сумарна житлова площа яких не перевищує 120 м. кв.;
- будинків, сумарна житлова площа яких не перевищує 250 м. кв.;
- квартир та будинків – 370 м. кв.
Ставки податку будуть диференційовані.
Для власників:
- квартир - не більше 1 відсотка мінімальної заробітної плати (м.з.п), житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, 2,7 % у разі перевищення;
- будинків - не більше 1 відсотка м.з.п., житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, 2,7 % у разі перевищення;
- квартир та будинків не більше 1 відсотка м.з.п., житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів, 2,7 % у разі перевищення;
Враховуючи нові правила оподаткування житла, громадяни, які вже сплатили податок можуть повернути сплачені кошти після набрання чинності цього Закону. Для цього їм потрібно звернутися із заявою до податкової інспекції (територіальних органів Міндоходів).
Разом з цим, сплачені кошти в поточному році можуть бути зараховані для сплати податку у 2014 році.
У Міністерстві запевняють, що платникам податків не має підстав для хвилювання. Відповідно до Податкового кодексу для подання заяви щодо повернення надміру сплачених коштів у них є три роки.

Для платників збору за:
- провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту),
- діяльності з надання платних послуг,
- здійснення торгівлі валютними цінностями останнім днем сплати такого збору за серпень 2013 року є 15 липня поточного року.
Платники збору можуть також здійснити сплату збору авансовим внеском до кінця календарного року.
Нагадуємо, що за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту сплата збору здійснюється не пізніше як за один календарний день до початку провадження такої діяльності. Водночас, термін сплати збору за здійснення діяльності у сфері розваг – щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Порядок та строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності визначено ст. 267 Розділу XII Податкового кодексу України.

До 1 січня 2013 року сільгосппідприємства, селянські та інші господарства, займалися виробництвом (вирощуванням) продукції тваринництва та птахівництва і при цьому здійснювали розміщення протягом звітного кварталу відходів (гною та пташиного посліду), були платниками екологічного податку.
З 1 січня 2013 в Податковому кодексі змінено значення поняття «розміщення відходів», а тому усувається подвійне оподаткування екологічним податком розміщення суб'єктами господарювання відходів на спеціально відведених місцях чи об'єктах, розташованих на власних територіях, а відповідно, при тимчасовому зберіганні відходів підприємства не будуть сплачувати екологічний податок.
У листі Мінприроди від 06.03.2012 р. № 4794/07/10-12 зазначено, що відходи сільського господарства містять значну частку органічних речовин (органічну складову) і практично завжди повністю утилізуються по різних напрямах. Таким чином, хоча курячий послід або гній є відходами, але після нескладних підготовчих операцій відбувається їх остаточна утилізація.
З 1 січня 2013 року лише в разі розміщення сільгосппідприємствами, селянськими та іншими господарствами, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом продукції тваринництва та птахівництва, обсягів гною і пташиного посліду в спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами, вони повинні за такі обсяги платити екологічний податок.
Більш докладно про сплату екологічного податку за послід і гній розказано в листі Міндоходів від 17.06.2013 р. № 8443/7/99-99-15-04-01-17.

При здійсненні нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення таких дій. Водночас, за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів, що є в справах нотаріальних контор, держмито сплачується при їх видачі.
Державне мито за угодами, за якими одна сторона звільняється від його сплати, сплачується іншою стороною, яка не звільнена від його сплати, або пропорційно за домовленістю сторін.
За державну реєстрацію актів цивільного стану, а також за повторну видачу таких свідоцтв, держмито сплачується до подання відповідної заяви.
Розрахункові документи про сплату держмита додаються до примірників посвідчених правочинів, до заяв про державну реєстрацію актів цивільного стану, інших матеріалів про видачу документів тощо.
Нагадаємо, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Державне мито справляється за ставками у розмірах (частинах) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна тощо).
Відповідні норми передбачено Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 №811.
Законодавчим актом, яким регулюється сплата державного мита, розміри ставок, а також надання пільг по його сплаті є Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. №7-93 «Про державне мито» (із змінами і доповненнями).

11 червня 2013 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. №403, якою затверджено Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.
Нагадуємо, що відповідно до абзацу 2 пункту 173.2 статті 173 Податкового кодексу України підлягає оподаткуванню за ставкою 5% дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом поточного року двох і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда. Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Тобто, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, продавець транспортного засобу може вибрати собі один із вищезазначених методів визначення доходу (чого не було раніше): або провести незалежну експертну оцінку транспортного засобу, або визначити середньоринкову вартість транспортного засобу відповідно до Порядку, затвердженого постановою №403.
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу Міністерством економічного розвитку України і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу (www.me.gov.ua) в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Така вартість визначається окремо для кожної марки, моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу (за коефіцієнтами згідно з додатками №№ 1, 2 до постанови №403), на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів.

У разі зміни форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, який затвердив такі форми звітності, зобов’язаний їх оприлюднити.
Нові форми декларацій (розрахунків) набирають чинності у податковому періоді, що настає після закінчення періоду, у якому відбулося їх оприлюднення. Тому, до набрання їх чинності звітність подається за формами, що діяли до введення нових.
Відповідна норма визначена п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

Міндоходов наказом від 03.06.2013 р. № 143 затвердило Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства про проведення такої перевірки.
Згідно з положеннями документа документальні невиїзні позапланові електронні перевірки (далі - електронні перевірки) платників податків, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, проводяться з 1 січня 2014; суб'єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу - з 1 січня 2015 ; інших платників податків - з 1 січня 2016
У наказі зазначено, що електронна перевірка здійснюється на підставі заяви платника податків з незначним ступенем ризику, встановленої відповідно до п. 77.2 ст. 77 гол. 8 розд. II Податкового кодексу, про проведення електронної перевірки.
Платником податків у заяві, крім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку зазначається інформація про:
1) податкових періодах господарської діяльності, що підлягають електронної перевірці;
2) систему оподаткування, застосовуваного платником податків;
3) переліку податків, які будуть перевірені під час проведення електронної перевірки (єдиний податок, податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок на доходи фізосіб, інші податки при наявності технічної можливості їх перевірки органом ДПС);
4) веденні в електронному вигляді бухгалтерського обліку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;
5) веденні в електронному вигляді первинних документів, що підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку;
6) надання платником податків разом із заявою територіальному органу Міндоходов в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, пов'язаних відповідно до НК з обчисленням і сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються платником податків в електронній формі і зберігаються на машинних носіях інформації), у форматі, встановленому згідно з п. 85.2 ст. 85 гол. 8 розд. II ПК;
7) способі надання документів для електронної перевірки (за допомогою каналу, яким передається електронна звітність, або електронного носія інформації).
Заява подається керівником або уповноваженим представником платника податків (з пред'явленням документа, передбаченого п. 19.2 ст. 19 розд. I НК) до територіального органу Міндоходов, в якому він перебуває на податковому обліку, не пізніше ніж за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки .
Для проведення електронної перевірки платник податків разом із заявою забезпечує подання до територіального органу Міндоходов в електронній формі документів, пов'язаних відповідно до НК з обчисленням і сплатою податків і зборів, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб і у форматі, встановленому згідно з п. 85.2 ст. 85 гол. 8 розд. II ПК.
При необхідності територіальний орган Міндоходов, який здійснює електронну перевірку, у випадках, передбачених НК, має право отримати від платника податків або його уповноважених представників копії документів, що стосуються предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Рішення про проведення / непроведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки приймається керівником територіального органу Міндоходов, в який платником податку подано заяву, протягом 10 календарних днів з дня отримання такої заяви.
Рішення про проведення / непроведення електронної перевірки надсилається платнику податків у визначеному ст. 42 гол. 2 розд. II ПК порядку не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття.
У додатку до наказу також затверджені офіційні форми заяви платника податків про проведення електронної перевірки та рішення про документальної невиїзної позапланової електронної перевірці, а також журнал реєстрації рішень про проведення / непроведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки.
Наказ набирає чинності з 1 січня 2014

Відповідно до ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
При передачі путівок Виконавчою дирекцією Фонду (його відділень) виписуються накладні в двох примірниках, один з яких передається (надсилається) адресату.
Кошти, внесені працівниками підприємства в касу як часткова компенсація вартості санаторно-курортних путівок, що надані таким працівникам Фондом, підлягають обов’язковому перерахуванню у повному обсязі на рахунки Фонду і відповідно у податковому обліку платника податку не враховуються.

Звертаємо увагу, що з метою спрощення процедури отримання послуг електронного цифрового підпису від Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД Міндоходів України запроваджено нові форми реєстраційних документів. Завантажити нові форми можна з офіційного ресурсу: http://acskidd.gov.ua.
ДПІ у Старобешівському районі Донецької області ДПС нагадує, що найближчі відокремлені пункти Акредитованих центрів сертифікації ключів (далі – АЦСК ІДД) знаходяться за адресою:
м.Донецьк Калінінський район
83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, б.26 б (1-й поверх каб. 115) , тел. (062) 297-85-70;

м.Донецьк Кіровський район
83120, м.Донецьк, вул.Петровського, б.126 і, тел. (062) 305-90-56
Вказані Центри оказують безкоштовні послуги:
реєстрація заявників;
надання у користування надійних засобів ЕЦП;
допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
обслуговування посилених сертифікатів ключів заявників, що включає сертифікацію відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів;
надання послуги фіксування часу;
консультативні послуги за зверненням підписувачів.