Відносно розподілу звичної ціни на звичну та трансфертну
Щодо визначення звичайної ціни
Запровадження з 01.09.2013 р. Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення" створило необхідність визначення порядку застосування поняття "звичайна ціна" у положеннях Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема для використання у розділах "Податок на прибуток підприємств", "Податок на доходи фізичних осіб", "Податок на додану вартість".
Міндоходів розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо використання поняття "звичайна ціна")", який у встановленому порядку подано на розгляд КМУ.
Щодо визначення доходів суб'єктів господарювання - фізичних осіб
Згідно з п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Відповідно до п. 1 ст. 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає у наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Згідно з п. 292.4 ст. 292 Кодексу у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Пунктом 291.4 ст. 291 Кодексу передбачено, що суб'єкти господарювання - фізичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п. 296.1 ст. 296 Кодексу).
